Використання самостійних робіт в практичній діяльності вчителя

Самостійна робота учнів – це засіб розвитку пізнавальної активності і творчого мислення. Самостійні роботи мають велике виховне значення, бо сприяють розвитку індивідуальних здібностей учнів, їх інтересів, нахилів, працьовитості, наполегливості. Під час виконання самостійних робіт в учнів виробляються і закріплюються практичні навички проведення дослідів, роботи з книгою, вміння застосовувати набуті знання на практиці.

Не треба забувати, що існує різниця між пізнавальною діяльністю при передачі готових знань і при формуванні знань на основі самостійної мислительної діяльності учнів. Головним видом пізнавальної діяльності учнів за способом передачі готових знань є запам’ятовування, при якому мислительна активність і самостійність низька. Коли ж знання формуються на основі самостійної мислительної діяльності учнів, то діти без сторонньої допомоги розбираються в явищах, розкривають їхню суть.

Всі самостійні роботи, які я використовую на своїх уроках, можна поділити на 4 групи:

1. Здобуття нових знань і оволодіння вміннями самостійно здобувати знання.
2. Закріплення та уточнення знань.
3. Формувати вміння творчого характеру.
4. Формувати вміння практичного характеру.

При організації самостійної пізнавальної діяльності учнів я враховую такі особливості:

► Кожен учень повинен знати порядок та прийоми виконання роботи. Спочатку в учнів необхідно формувати найпростіші навички самостійної роботи ( переказ прочитаного, відповідь на питання).

► Самостійна робота повинна бути дійсно самостійною і спонукати учня під час її виконання працювати напружено.

► При організації самостійної роботи необхідно враховувати, що для набуття знань, умінь, навичок різним учням необхідний різний час.

► Самостійні роботи потрібно планомірно і систематично включати у навчальний процес, використовуючи диференціацію завдань.

Контроль навчальних досягнень учнів досягається за допомогою звичайних самостійних робіт у вигляді тестів, біологічних диктантів і різнорівневих контрольних робіт; здійснюється в умовах індивідуальної, групової і фронтальної організації навчальної діяльності учнів; передбачається поєднання контролю з боку вчителя із самоконтролем і взаємоконтролем. Керувати самостійною роботою учнів необхідно відповідно до принципів диференційованого навчання. Одні учні потребують більше допомоги, іншим потрібна допомога епізодично, третім можна надавати повну самостійність.

У своїй роботі я намагаюся використовувати творчі самостійні завдання і розвивати творчі здібності у всіх класах з 6-го по 11-й.

Індивідуально-творчі роботи учнів можуть бути представлені різними формами, такими як: наукове повідомлення, доповідь, реферат, написання вірша, біологічної казки , складання кросворду, виготовлення аплікації моделі, малюнка, підготовка презентації тощо. За допомогою таких завдань у дітей розвивається уява, образне мислення. Навіть самостійна робота може перетворитися на творчий процес, якщо перед учнями поставити проблему і вказати можливі шляхи її вирішення.

Складаючи творчі завдання, я виходила з таких критеріїв:

1. Умова завдання має ґрунтуватися значною мірою на вже відомих учням знаннях та вміннях.

2. Викликати цікавість до рішення, концентрувати увагу школяра.

3. Містити пізнавальну новизну, елементи труднощів під час її рішення.

Використання творчих завдань дає змогу перевірити, як учень навчився оперувати знаннями, і одночасно вчить самостійному пошуку нових знань і способів діяльності.

Використання деяких форм самостійних робіт.

1) Дослідження і спостереження.

Тематика досліджень по біології надзвичайно різноманітна. Головне, щоб робота відповідала інтересам учня, його віковим, індивідуальним і інтелектуальним можливостям. Для спостережень і досліджень відбираю такі об'єкти і явища, що найбільше типово і яскраво відбивають істотні сторони місцевих природних умов; доступні для систематичних і регулярних спостережень; можуть бути використані в навчальному процесі для формування і розвитку біологічних понять учнів, логічного мислення, пізнавальних інтересів, удосконалювання практичних умінь і навичок.

Наприклад, у 6 класі я використовую спостереження за температурою і фізичними явищами в природі. Учні кожен день спостерігають за змінами в природі та заносять інформацію у щоденники фенологічних спостережень. Дуже важливо привчити школярів точно фіксувати результати спостережень. Навчитися правильно вести щоденник необхідно кожному дослідникові.

У 9 класі в курсі біології людини, я організовую спостереження учнів за власним організмом. Наприклад, завдання з теми "Кров і кровообіг": Вплив фізичного навантаження на роботу серця.

1) Знайдіть пульс. Лежачи з розслабленими м'язами, порахуйте, скільки ударів за хвилину зробило ваше серце. Дані запишіть.

2) Порахуйте пульс, сидячи за столом. Дані запишіть.

3) Пострибайте чи побігайте на місці протягом 2-3 хв. і зразу порахуйте пульс. Дані запишіть.

4) Через 5хв. відпочинку знову підрахуйте пульс.

5) Зробіть висновок про зміну у роботі серця в різних умовах та про його тренованість.

Чіткість і конкретність записів дослідника пов'язані з дотриманням його чесності. Необхідно навчити учнів реєструвати факти тільки під час спостереження, відзначати лише те, у чому переконаний, не видавати удаване за реальність. Наприкінці всього дослідження формулюють висновки. Їх пишуть стисло, без докладних доказів. Основні висновки приводяться в порядку від загальних до більш конкретних, від більш значимих до менш значимих.

2) Доповідь.

Доповідь вимагає від доповідача самостійності, поглибленого підходу до вибраної теми, вміння використовувати літературні джерела, а також особистий досвід і спостереження. У підготовку до доповіді входить: чітке визначення теми виступу, мети та задач, складання плану, підбір основних літературних джерел та ілюстративного матеріалу, виділення основних моментів доповіді, систематизація здобутих знань, оформлення висновків. Основою для доповіді служать тези, конспект, текст. Під час доповіді бажано використовувати схеми, карти, діаграми тощо. Доповідь оцінюється як по її змісту, так і по формі. Велику роль відіграє культура мови та поведінка доповідача. Доповіді я використовую, починаючи з 7 класу (як переказ прочитаного тексту та вибір головних думок переказаного) і до 11 класу, де учні використовують план доповіді, користуються наочним матеріалом та формулюють висновки у кінці доповіді.

3) Реферат

Стислий виклад у письмовій формі або у формі публічного виступу змісту прочитаної книги, наукової роботи, повідомлення про підсумки вивчення наукової проблеми; доповідь на певну тему, яка висвітлює її питання на основі огляду літературних та інших джерел. Як правило, реферат має науково- інформаційне призначення.

План реферату включає:

1. - короткий вступ - обгрунтування вибору теми, визначення предмету, цілей і задач;
2. - основна частина - опис свого досвіду за обраною темою із застосуванням знань, отриманих з літератури, із спілкування, відображення результативності даного досвіду;
3. - заключення - короткі висновки по проблемі, можливість застосування досвіду в роботі; перспективи подальшої роботи в самоосвіті;
4. - список використаної літератури.

Роботу з рефератами покладаю на учнів 10-11 кл. Така робота дозволяє учням працювати з великим об’ємом інформації, виділяти головні думки і створювати новий продукт. Такі навички допоможуть їм у подальшому здобуванні освіти у ВНЗ.

4)Виконання практичних та лабораторних робіт є також самостійним творчим процесом, який спонукає до творчого мислення. Задача вчителя полягає в тому, щоб чітко поставити мету і завдання, забезпечити необхідним обладнанням. Даний вид роботи навчає їх бути дослідниками, закріплює навички роботи з обладнанням. Учням можна запропонувати алгоритм виконання експерименту або спостереження. Лабораторне заняття може супроводжуватися бесідою. На запитання вчителя учні відповідають на основі проведених ними спостережень.

Наприклад, у 7 класі при вивченні будови насінини, лабораторне заняття

може включати такі етапи роботи:

1. Розгляд форми насіння.
2. Визначення розмірів насінини (сухої і мокрої)
3. Замальовування насінини, знаходження рубчика, отвору для проникнення води, розміщення під шкіркою зародкового корінця
4. Розглядання шкірки насінини квасолі та її знімання
5. Розглядання зародка квасолі, знаходження його окремих частин
6. Замльовування зародка і позначення частин.

5. Складання узагальнюючих чи порівняльних схем (таблиць).

Якщо вчитель на уроках періодично складає схеми і таблиці, а учні переписують їх у зошит, то, поступово ознайомлюючись з принципами їх складання, учні зможуть самостійно скласти порівняльну таблицю.

Так, у 7 класі з допомогою учнів можу запропонувати таку схему при вивченні «Запилення».

Запилення

Самозапилення                                Перехресне

                                     За допомогою вітру               за допомогою комах

У 8 класі учні самостійно можуть порівняти молюсків за таким планом.

Ознаки пристосованості молюсків до умов середовища.

Ознаки для порівняння	Перлівниця	Виноградний слимак
Спосіб життя	Водяний, сидячий	Наземний, рухливий
Пересування	Малорухлива	Повзає по гілках дерев
Будова черепашки	Має дві стулки	Суцільна, міцна, але легка
Знаходження їжі	Пасивне: їжу приносить вода	Активне: відшукує їжу
Органи дихання	Зябра	Легені

Будь-яка таблиця перевіряється і коригується вчителем.

6) Написання вірша, казки, складання кросворду.

Такі завдання використовую у 7-9 класах, де учні ще не втратили можливість фантазувати, імпровізувати, уявляти. Всі завдання повинні спиратися на біологічні знання і містити в собі достовірні свідчення.