Майстер клас «Я вмію це робити – я навчу вас»
Хід заняття
1
. Організаційний початок
Звучить заманливо дзвінок.
Милі колеги!
Прошу уваги:
Починаємо методичний
урок!
2 . Мотиваційний
початок
Гра " Так- Не
так ". Предмет, що має деяке
відношення до геометрії і є улюбленим для дітей.(яблуко). Поділитися з усіма
яблуками
3 . Знайомство з
новим матеріалом
Перед оголошенням теми заняття доцільно запитати, які
асоціації виникають у слухачів зі словом РЕЙТИНГ, а вже потім оголосити тему«Модульно-рейтингова
система оцінювання навчальних досягнень учнів»
Рейтинг дослівно
з англійської — це оцінка,
деяка числова
характеристика певного поняття.
Зазвичай під навчальним рейтингом розуміють
«накопичену оцінку»
або оцінку,
що враховує
«передісторію», тобто результат роботи учня упродовж певного
часу, наприклад семестру. Існує і такий варіант тлумачення поняття
«рейтинг» — це індивідуальний кумулятивний індекс.
Зміст терміна «модуль» означає завершений блок
інформації. Модульна програма з навчальної дисципліни — це поділена на окремі
модулі чинна навчальна програма.Для організації модульного навчання важливо:
Ø розподілити теми за модулями і скласти модульну програму;
Ø розробити рейтингові оцінки з предмета, методи поточного
контролю знань і вмінь з модулів;
Ø розробити систему контролю на початку і наприкінці
вивчення дисципліни;
Ø передбачити методи активізації навчання з конкретної
дисципліни;
Ø здійснити аналіз успішності й визначити загальну
рейтингову оцінку з предмета.
Переваги
модульно-рейтингової системи.
1.
Можливість
отримувати своєчасну інформацію щодо порушення ритму роботи класу в цілому чи
окремого учня.
2.
Активна участь
учніву контролі та оцінці своїх досягнень.
3.
Мотивація учнів на
успіху навчально-дослідницькій діяльності.
4.
Врахування
індивідуальних якостей учнів і відсутність тих, хто невстигає.
5.
Прогнозування
перебігу навчального процесу.
Особливості проведення уроків за рейтинговою технологією.
1.Складання
тематичного планування з врахуванням необхідної кількості балів за виконане
завдання.
2. Перед початком
уроку повідомляється максимальна кількість балів, яку можна набрати за урок, а
також форми роботи і контролю.
3. В ході вивчення
теми на стенди з рейтинг-контролем вивішуються проміжний рейтинг та рейтинг за
тему з переведенням балів у оцінку.
Як виглядають
модулі з теми у 8 та 11 класах.
Біологія 9
Нервова система. Аналізатори.
|
Тема
|
Відв.
|
ДЗ
|
СР
|
ЛР
|
КР
|
Роб. на уроці
|
Інд.
|
|
1.Будова нервової системи, спинний мозок
|
1
|
|
3
|
|
|
|
2
|
|
2. Головний мозок.
|
1
|
|
|
4
|
|
|
2
|
|
3. Стовбур мозку.
|
1
|
1
|
3
|
|
|
3
|
|
|
4.Мозочок, кора головного мозку.
|
1
|
1
|
|
|
|
|
2
|
|
5.Вегетативна нервова система.
|
1
|
|
3
|
|
|
3
|
|
|
6. Взаємодія регуляторних систем.
|
1
|
|
7
|
|
|
|
|
|
7.Зорова сенсорна система.
|
1
|
|
|
|
|
3
|
2
|
|
8.Будова ока.
|
1
|
|
3
|
4
|
|
|
|
|
9.Оптична система ока.
|
1
|
|
3
|
4
|
|
|
|
|
10.Гігієна зору.
|
1
|
|
|
|
|
|
2
|
|
11.Слухова сенсорна система.
|
1
|
1
|
3
|
|
|
3
|
|
|
12.Гігізна слуху.
|
1
|
|
|
4
|
|
|
|
|
13.Сенсорні системи смаку і нюху.
|
1
|
1
|
|
|
|
3
|
|
|
14.Системи дотику і рівноваги.
|
1
|
1
|
|
|
|
3
|
|
|
15. Контрольна робота.
|
|
|
|
|
12
|
|
|
|
Сума
|
14
|
5
|
25
|
16
|
12
|
18
|
10
|
Переведення балів у оцінку
1-29 – 3б 60-69 –
7б 90-93 – 10б
30-39 – 4б 70-79 –
8б 94-96 – 11б
40-49 – 5б 80-89 –
9б 97-100 – 12б
50-59 -6б
Біологія 10
Неклітинні форми життя. Тканини
і органи.
|
Тема
|
Відв.
|
ДЗ
|
СР
|
Тест
|
Роб. на уроці
|
ЛР
|
|
1.Віруси.
|
1
|
|
|
|
3
|
|
|
2. Роль у природі.
|
1
|
2
|
|
3
|
|
|
|
3. Профілактика ВІЛ\СНІДу.
|
1
|
|
|
|
3
|
|
|
4.Пріони
|
1
|
|
8
|
|
|
|
|
5.Характеристика прокаріотів.
|
1
|
|
|
3
|
|
|
|
6. Роль бактерій.
|
1
|
2
|
|
3
|
3
|
|
|
7.Профілактика бактеріальних хвороб
|
1
|
|
|
|
3
|
|
|
8.Особливості одноклітинних еукаріотів.
|
1
|
2
|
|
3
|
3
|
|
|
9.Багатоклітинні організми без тканин
|
1
|
|
|
|
|
|
|
10.Багатоклітинні організми із тканинами
|
1
|
|
|
3
|
3
|
|
|
11.Стовбурові клітини.
|
1
|
2
|
|
|
|
|
|
12.Тканини тварин.
|
1
|
|
|
3
|
|
4
|
|
13.Гістотехнології
|
1
|
|
|
|
3
|
|
|
14.Тканини рослин
|
1
|
2
|
|
3
|
|
4
|
|
15.Органи багатоклітинних організмів
|
1
|
2
|
|
|
3
|
|
|
16. Контрольна робота.
|
|
|
12
|
|
|
|
|
Сума
|
15
|
12
|
20
|
21
|
24
|
8
|
Переведення балів у оцінку
1-29 – 3б 60-69 –
7б 90-93 – 10б
30-39 – 4б 70-79 –
8б 94-96 – 11б
40-49 – 5б 80-89 –
9б 97-100 – 12б
50-59 -6б
Англійське прислів'я стверджує "Можна привести коня
на водопій, але не можна примусити його пити". Дійсно, як не тільки
привести учня в клас, а й заохотити його до активної роботи? Як навчити нового,
не змушуючи його вчитися насильно?
Як не намагаєшся, як чудово і артистично не розповідаєш
нову тему, але в пам'яті учня залишається лише 20% від почутого. Просто
образливо!
Рейтингова система змушує учня не тільки прийти на урок,
а й виконувати завдання, бо кожна дія може бути оцінена. Щоби зацікавити учнів
темою і уроком загалом, я використовую різні методи та прийоми.
Перевірка домашніх
завдань, актуалізація опорних знань.
Початок уроку – це, перш за все, перевірка домашнього
завдання і налаштування на отримання нових знань. Давайте перевіряти домашнє
завдання відповідально, але в несерйозній формі:
1) "Вірю-не
вірю". +/–
2) Так-ні
(учитель загадує дещо– природне явище, числа, літературний персонаж, історичну
подію тощо. Учні намагаються відгадати слово, ставлять запитання, а вчитель
відповідає та чи ні. Поки учні не вгадають слово).
3) Читаємо всліпу.
Тренування пам’яті і уважності. Учні повинні бути попереджені заздалегідь,
що читати треба уважно.
·
вчитель дає учням
фразу чи частину тексту написаного на папері. Учень повинен сказати, що
передувало цій фразі і що було після неї;
·
або вчитель
пропонує читати домашній текст і при цьому закладкою закриває частину
матеріалу. Учень по пам'яті повинен відтворити закриту частину.
Мотивація
Як викликати інтерес до уроку, до конкретної теми?
Надійним засобом є пізнавальний інтерес. Як його досягти?
1) Прийом
"Дивуй!"
Найбуденніші і повсюдні явища, події, предмети можуть
стати дивними, якщо на них подивитися з іншої точки зору. Здивування –
початкова фаза розвитку пізнавального інтересу. (Природознавство. Тема "Вода". Вчитель розповідає:
"Одного разу в одній африканській школі дітям читали розповідь про дивну
країну, в якій люди ходять по воді! І найдивніше, що ця розповідь була правдою!
А ми з вами ходимо по воді?")
2) Відстрочена
відгадка.
На початку уроку вчитель дає загадку (або маловідомий і
дивний факт), відгадку на яку можна дізнатися на уроці під час роботи над новим
матеріалом.
3) Асоціації.
Коли вчитель дає головне поняття теми, а учні добирають
до нього асоціації. Може бути у вигляді:
а)поняття (всі
асоціації повинні мати спільні літери з основним поняттям)
б) квітка
в) прямокутник(
навколо сторін записані поняття-асоціації)
4)Коло очікувань
від уроку
«я тут, тому що…», «я тут, незважаючи на те, що…»
5)Контрольні
питання на етапі мотивації
·
Що вивчатиметься?
·
Чому цей матеріал
треба вивчати?
·
Який результат ви
повинні отримати в кінці роботи?
Вивчення основних
понять нової теми
1)
Структурно-логічна
схема "Павучки" або
"Асоціації".
В центрі основне слово, до нього добираються слова, які
характеризують це слово.
2)
М’яч зі словами – кидати
м’яч і пропонувати термін, учень має дати пояснення.
Вивчення нової теми
В класичній формі подачі нового матеріалу вчитель грає
головну роль, але як в цей момент примусити учня хоча б не відволікатися, а ще
краще слухати.
Лізинський у книзі "Прийоми і форми навчальної
діяльності" пропонує такі прийоми активізації пізнавальної діяльності:
1) Учні по ходу пояснення нового матеріалу не ведуть
конспект, а записують питання, що виникли (питання це добре, але вони будуть,
якщо розповідь цікава).
2) У процесі пояснення нового матеріалу треба виписати
всі вивчені та нові поняття (це добре, але нудно, не всі розуміють, що воно
таке поняття).
3) Пропонується складати опорний конспект це робота не
для всіх, такі навички треба спочатку виробити, а потім удосконалити. (Я даю
німі схеми, які учні заповнюють).
4) У процесі пояснення вчитель через кожні кілька хвилин
задає цікаві задачі чи запитання на розуміння, пояснення і застосування (це
дійсно реально і ефективно).
5) До пояснення учні заповнюють таблицю (або в ході
пояснення, або працюючи самостійно).
Методичні прийоми
роботи з підручниками
1) "Вартові".
Учні читають текст. Учитель пропонує відвідати країну "Біологію". Для
цього потрібно пройти повз вартових. Але спочатку кастинг на вартових. Для
цього учні складають запитання до тексту. Ті два учні, що склали найбільше
запитань за визначений час, будуть вартовими. Вони ставлять по черзі запитання
бажаючим потрапити в країну. Ті, хто відповіли – пропускають до країни, а іншим
рекомендують почитати текст. Учні оцінюють вартових за їх питаннями.
2) Шпаргалки.
Учням пропонується прочитати текст. Необхідно передати його зміст за допомогою
малюнків, умовних позначок, схем. Ці підписані шпаргалки віддаються вчителю. За
бажанням учні витягують шпаргалку, за якою намагаються відтворити текст.
3) Концентрація.
Клас ділиться на групи (чи індивід). Кожна група отримує текст на аркушах, які
повернуті текстом униз. За сигналом учителя учні перегортають, читають текст
протягом визначеного часу (до 5 хв.), а потім перевертають аркуші чи віддають
вчителю. Після цього кожен записує у зошит, що запам’ятав. Далі група записує
спільний текст на окремому аркуші. Виграє команда, яка найбільш повно відтворює
текст.
4) Метод Ривіна
– передбачає вивчення матеріалу за абзацами чи текст до 12 рядків, зміст якого
можна передати одним реченням:
·
знайти у тексті
нові слова;
·
пояснити значення
слів;
·
скласти речення з
новим словом;
·
знайти основне
слово абзацу;
·
пояснити, чому воно
основне;
·
скласти речення з
основним словом, яке відобразить суть абзацу;
·
скласти запитання
до абзацу чи відповісти на запитання, поставлене вчителем;
·
пов’язати засвоєну
інформацію з раніше вивченим чи прочитаним матеріалом.
5) Всліпу.
Розділений на кілька частин текст роздається членам групи. Кожен опрацьовує
свою частину і повідомляє їх зміст. Учні разом вирішують, у якій послідовності
слід об’єднати уривки, щоб вийшов зв’язний текст. Зміст уривка переказують, до
нього можна ставити питання, але не читати.
6) Бортовий журнал
Що мені відомо з даної теми Про що нове я дізнався з тексту
7) Читання зі
СТОПОМ (з моменту зупинки задається запитання)
8) Ти мені – я
тобі (робота в групах. Групи отримують завдання опрацювати текст і підготувати
запитання для опонента, оцінюють один одного)
Закріплення
матеріалу
Зазвичай на етап підбиття підсумків роботи на уроці
відводиться мало часу. Усі погоджуються з тим, що урок був цікавий, довідалися
багато нового, але варто попросити, що саме було зроблено,як з'ясовується, що
багато з учнів не може робити цього. Інша назва етапу "рефлексія" і
його мета згадати, з’ясувати і усвідомити основні компоненти діяльності – її
зміси, тип, способи, проблеми, шляхи їх розв'язання. Під час рефлексії треба
відповісти на запитання: що відбувалося? Чому відбувалося?
На етапі рефлексії можна використовувати такі ігрові
моменти:
1) Мовчанка.
Вчитель зачитує твердження, які стосуються уроку в цілому чи нової теми, учні
повинні відповісти так чи ні тільки мовчки, піднявши палець угору чи вниз, або
підняти картку + чи –
2) "Знайди
помилку". Учням пропонуються карти з текстом, який відображає тему.
Необхідно знайти і виправити помилки.
3) Гра "Хрестики-нулики"
4) Контрольне
коригувальне тестування із
взаємоперевіркою.
5)Диктант для
"шпигуна" – клас поділений на команди чи індивідуально. Текст диктанту
чи завдання вивішується на окремому аркуші далеко від команди. Кожен з членів
команди чи індивід стає "шпигуном" – він підходить до аркуша стільки
разів, скільки потрібно і намагається запам’ятати інформацію і донести її до
відома команди. Перемагає той, хто закінчить свою роботу швидше.
6) Аукціон з
лотами
Отже, шановні колеги, набір методичних прийомів можна
продовжити до безкінечності, у кожного вчителя в запасах педагогічного досвіду
знайдуться ті "родзинки", які роблять урок цікавим, неповторним,
таким, що запам’ятовується.
4) Підведення підсумків у вигляді рефлексії.
Методичний урок наближається до завершення. Але будь-який
урок вимагає підведення підсумків.На початку заняття ви задавали запитання, а я
відповідала так чи ні. А, закінчуючи заняття майстер-класу, пропоную зміна ролей і зробити вправу мовчанка. Піднімаємо
палець угору чи опускаємо вниз.
§ Ми почали майстер клас із запитань?
§ Відгадкою було слово-груша?
§ Моя методична проблема інтерактивні методи навчання?
§ Я розказала про рейтингову технологію?
§ Чи зрозуміла вам технологія рейтингового оцінювання?
§ Чи важко втілити цю технологію в життя?
§ Вважаєте Ви дану технологію перспективною в роботі з
учнями?
§ Я пропонувала вам виконати деякі інтерактивні вправи?
§ Чи є у вас до мене запитання?
§
5) Заключне
слово
Удачі вам, шановні вчителі!
Удачі! Особливо вранці,
Коли заходите в приміщення шкільні,
Одні - як в клітку, інші - як у храм.
Спасибі за увагу й за співпрацю Вам !
